Всесвітній день без тютюну, запроваджений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я, відзначається 31 травня щороку.

Цьогорічною темою ВООЗ до Всесвітнього дня без тютюну є «Захист юнацтва від маніпуляцій тютюнової індустрії та запобігання їх залученню до вживання тютюну та нікотину».

У сучасному суспільстві паління є поширеною звичкою серед різних груп населення, в тому числі серед жінок, підлітків і навіть дітей. За даними ВООЗ, у світі від захворювань, пов’язаних з палінням тютюну кожні 6 секунд помирає одна людина, а щорічно з цієї причини вмирають близько 5 мільйонів чоловік. Кожна спожита сигарета скорочує життя людини на 14 хвилин.

Тож не дивно, що багато людей з часом задаються питанням – як кинути палити?

Детальніше:

http://stopsmoking.org.ua/whyto/mifi-ta-fakti-pro-kurinnya/

Ми знову разом!

Історія вишиванки

«Вишиванка – твій генетичний код». З цим висловом цілком згодна Леся Погоріла, викладач нашого коледжу та художній керівник фольклорного гурту коледжу «Ладо». Леся Миколаївна любовно зібрала та зберігає колекцію автентичних вишиванок початку 20 століття. На її глибоке переконання, якби не було вишиванок - життя було б значно безбарвніше. Адже вишиванка гріє, оберігає, надихає, наповнює світ красою, гармонією і любов’ю, дає особливі відчуття в будень і свята. От і вбираються юні учасниці гурту «Ладо» на свої виступи в ці неповторні вишиті сорочки. І пісня тоді, здається, лунає по-іншому: гармонійніше, мелодійніше, злагодженіше…

День Вишиванки-2020 - День Родоводу

Вічна пісня барв і кольорів.

Неповторна музика натхнення!

Шепіт трав і шелест яворів,

І дзвінкі турботи сьогодення.

Хрестиком покладено в рядки,

Посплітались, блиснуло веселкою

Ніжність материнської руки,

Пісні ще весільної, веселої.

Дух народу в колір заплете,

Проросте і піснею і цвітом.

А над світом, гляньте, а над світом
Українська вишивка цвіте!

Сьогодні, у третій четвер травня, українці вже традиційно святкують День вишиванки. Цей день не є офіційним святом, але відзначають його не тільки в Україні, але й за її межами – українці та всі прихильні до нас та до нашої культури люди.

Акція бере початок з ініціативи студентської молоді факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. У 2006 році вони запропонували один день року присвятити українській вишитій сорочці.

Можна сказати, що свято існувало й відзначалося у вузькому колі, але у 2014 році воно вийшло не тільки за межі гуртка свідомого українського студентства, але й за межі самої України.

На сьогодні День вишиванки відзначається більш ніж у 50 країнах світу. В Україні до нього підключаються народні депутати і перші особи держави. По всій країні проходять «мегамарші вишиванок» та флешмоби української культури.

Вишита сорочка - свого роду оберіг, символ здоров’я, добробуту та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості. Коли говорять, що людина народилася в сорочці, мають на увазі, що це - щаслива людина.

День Вишиванки-2020 присвячується українській родині та родоводу. «Пандемія дала можливість зупинитись та осмислити, що насправді важливо - турбота про старше покоління та виховання освіченого, гуманного наступного» - вважають організатори свята, громадська організація "Всесвітній день вишиванки".

Ми ж пропонуємо вам переглянути відео «Вишиване дефіле» і пригадати, як відзначали День вишиванки в коледжі минулого року.

Навчання під час карантину

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Орхан Памук і його роман «Мене називають червоний»

Орхан Памук - сучасний турецький письменник, лауреат декількох національних і міжнародних літературних премій, в тому числі Нобелівської премії з літератури (2006). Популярний як в Туреччині, так і за її межами, твори письменника перекладені на більш ніж п'ятдесят мов. Відомий своєю громадянською позицією щодо Геноциду вірмен і дискримінації курдів у Туреччині, яка не співпадає з думкою офіційних турецьких властей.

Ім’я Орхана Памука є синонімом абсолютного літературного успіху. Подейкують, він — перший турецький письменник за 400 років, котрий зажив справжньої світової слави, буквально увірвавшись в канон світової літературної кон’юнктури на початку 1990-х років романом «Чорна книга» (1990). Прозу Памука, який зумів поєднати потужну традицію західноєвропейського роману зі східним світосприйняттям, філософією і колоритом, уже сьогодні ставлять в один ряд із мастодонтами світової літератури Хорхе Луїсом Борхесом, Італо Кальвіно, Мілорадом Павичем та Умберто Еко.

Однією з найвідоміших книг Орхана є роман «Мене називають червоний». Роман про Захід і Схід, про християнство та іслам, про талант і заздрощі, про новаторство і консерватизм, про любов і помсти - про все відразу. Ця книга вимагає від читача певних знань і роботи над собою, вона не розважає, а розвиває.

«Мене називають червоний» - книга одкровень закоханих і тих, хто ненавидить, чесних і продажних, чистих душею і клятвопорушників. Кожна глава написана від імені одного з героїв, вони поступово складають камінчиками слів загальну мозаїку того, що відбувається, але мова героїв настільки схожа, що читач розуміє: немає безлічі людей, є лише автор, що відображає в собі всіх героїв, як води ріки відображають берега і небо.

А ще роман Орхана Памука можна назвати детективом: є вбивство, є розслідування, в кінці з'ясовується, і хто вбив, і які мотиви злочинця. Можна назвати книгу історичним романом: мова йде про розвиток живопису в мусульманській країні XVI століття. Можна віднести твір до мистецтвознавчих творів: багато уваги в ній приділяється особливостям європейського живопису і відмінностям від неї турецького образотворчого мистецтва. Нарешті, можна говорити про книгу як про любовний роман: висока поезія почуттів розкрита в ній цілком.

В цілому ж, «Мене називають червоний» - роман про все. Вдумливий читач знайде в ній цікаві відомості про побут, родинні стосунки, історію, мистецтво мусульманського світу. І, безсумнівно, книга Орхана Памука знову ставить вічні питання: чи може геній бути лиходієм, чи дозволено вбивати заради мистецтва і що важливіше - гординя і самоствердження або самопожертва і самозречення…

Читати онлайн:

http://bclog.narod.ru/read.pdf

http://loveread.ec/read_book.php?id=17192&p=1

Україна в Європі, Європа в Україні

16 травня в Україні відзначається День Європи

Відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи.  Цього року в Україні відзначають вже 17-й день Європи.  Після здобуття незалежності Україна ухвалила стратегічний курс на євроінтеграцію та висловила наміри якнайшвидше приєднатися до Європейського співтовариства.

Традиційно з нагоди Дня Європи та з метою поширення знань про об’єднану Європу в бібліотеці коледжу проводяться тематичні заходи. Проте цьогоріч, у зв’язку з запровадженим карантином у державі, заходи до Дня Європи проходять онлайн.

До вашої уваги представлено рекламно-інформаційний колаж «Україна в Європі, Європа в Україні».

Презентовані  видання ознайомлять читачів з  історією розвитку окремих країн–сусідів, їх символікою, звичаями, з географічним розташуванням, правовим устроєм, економічним та соціальним розвитком, з політичним спектром європейських держав та їх  культурними надбаннями.

 Детальніше:

https://ula.org.ua/news/4565-16-travnia-2020-r-sviatkuiemo-den-yevropy-v-ukraini

Навчання під час карантину

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

«Момент» В.Винниченка - «прекрасний витвір» словесного мистецтва

Прихід Володимира Винниченка в українську прозу був справді тріумфальним. Про це свідчать відомі відгуки І. Франка та М. Коцюбинського на його перші оповідання. Тому не дивно, що ім’я новачка відразу стало поряд з іменами найвидатніших митців. Всього ж творча спадщина письменника налічує 14 романів, близько 100 оповідань, 14 п’єс і велику кількість статей. Одним із кращих його творів є новела «Момент», яку Євген Чикаленко назвав «прекрасним витвором» словесного мистецтва.

«Момент» — історія психологічно витончена, світла й прекрасна, але й печальна, адже герой новели залишається наодинці з мукою осиротілого щастя, яке спалахнуло було на мить і зникло разом із чарівною панною…

Головною проблемою, яку порушує В. Винниченко у творі, є проблема любові і щастя людини. Чи можемо ми стверджувати, що до Винниченка її не торкався ніхто? Звичайно, ні. Любов і щастя — це те, чого споконвіку прагне кожна людина. Але письменник не був би новатором, якби не розв’язав її по-новому.

Письменник своїх персонажів зображує в екстремальній ситуації — мить на межі життя і смерті. А навколо буяє весна, у природі персонажі спостерігають здоровий і вічний процес «життя, кохання, народження»…

Детальніше:

https://www.ukrlib.com.ua/tvory/printit.php?tid=11293

Читати онлайн:

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2935

В.Винниченко «Момент» (СКОРОЧЕНО):

https://ukrclassic.com.ua/katalog/v/vinnichenko/1449-volodimir-vinnichenko-moment-skorocheno

В.Винниченко «Момент» (Аудіокнига):

https://www.youtube.com/watch?v=p7wzakjZBB0

В.Винниченко «Момент» (АНАЛІЗ ТВОРУ):

https://ukrclassic.com.ua/katalog/v/vinnichenko/2222-volodimir-vinnichenko-moment-analiz

В.Винниченко «Момент» (ОБРАЗИ):

https://dovidka.biz.ua/moment-vinnichenko-obrazi/

Перевір себе:

ТЕСТИ:

https://naurok.com.ua/test/v-vinnichenko-moment-225.html

Навчання під час карантину

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

«Маруся Чурай» Ліни Костенко

Серед великої когорти українських письменників-класиків знайдеться небагато тих, чиї твори ще за життя авторів стали зразками національної класики. Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» відразу після виходу у світ набув широкої популярності серед читачів, він став, за словами відомого літературознавця Г. Клочека, «перлиною української літератури XX ст.», однією з найчарівніших прикрас сучасної української та світової літератури.

За жанром «Маруся Чурай» — історичний роман у віршах. Це одна з надзвичайно рідкісних форм епічної та ліро-епічної поезії, специфіка якої полягає в тому, що автор повинен дотримуватися вимог роману як великого розповідального жанру й водночас — особливостей поезії: віршованого ритму, розміру, поетичних тропів і т. ін.

 В українській літературі роман Ліни Костенко займає найвищий щабель цього рідкісного жанру. Поетична майстерність Ліни Костенко довершена. І ця довершеність стосується всіх складових ...

Детальніше:

https://sites.google.com/site/linakostenkovraao/-marusa-curaj

Читати повністю:

Ліна Костенко «Маруся Чурай»

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1042

Читати скорочено (Стислий переказ, виклад змісту):

https://www.ukrlib.com.ua/styslo/printit.php?tid=3339

Ліна Костенко «Маруся Чурай»: аналіз твору, характеристика персонажів, скорочений переказ:

https://navsi200.com/marusya-churaj/

Образ Марусі Чурай:

https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kostenko-lina/2583-obraz-marusi-churaj

Л.В. Костенко «Маруся Чурай» [Підготовка до ЗНО з української літератури]

https://www.youtube.com/watch?v=3hjQAJXDVvo

Дивитись онлайн:

Вистава Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса «Маруся Чурай». Режисер - Володимир Кучинський. Художник - Андрій Гуменюк. Прем'єра вистави відбулася 25 березня 1988 року, запис датований квітнем 1991 р.

Режисер на сцені оживляє, ілюструє спогади-думки Марусі про відомий любовний трикутник Маруся-Гриць-Галя.

https://www.youtube.com/watch?v=RZ_Js2FlsU8

Перевір себе:

ТЕСТИ:

https://vseosvita.ua/test/lina-kostenko-marusia-churai-testy-4268.html

Зі святом! З Днем Перемоги!

Ми знову прийдемо до Вічного вогню,

Рокам ніколи пам'яті не стерти

Про тих, хто пережив страшну війну,

І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.

Ми знову прийдемо до Вічного вогню...

І з нами прийдуть і онуки й діти,

Щоб ветеранам до землі вклонитись,

Щоб вшанувати їхню сивину.

Нехай Господь дарує їм літа,

Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.

Нехай щороку зелень молода

Встеляє килимом стежки у завтра.

Спасибі, солдати, за подвиг         століть,

Якому нема і не буде ціни,

За право і щастя родитись і жить,

І сіяти жито на мирні лани…

Б.Олійник

З цвітінням садів, буянням квітів і дерев, золотом і сріблом бойових нагород до нас приходить День Перемоги.

Цей день назавжди залишиться днем нашого тріумфу, символом героїчного минулого, величі духу. Стійкість, мужність і самовідданість старшого покоління на полях битв і на трудовому фронті в ім'я перемоги над нацизмом – істинний приклад патріотизму для нащадків.

До Дня пам’яті жертв Другої світової війни та Дня Перемоги над нацизмом бібліотека коледжу підготувала віртуальну книжкову виставку «Вічна пам’ять тим, хто загинув! Вічна  шана тим, хто живий!».

Ці та інші цікаві книги про Другу світову війну ви зможете взяти в бібліотеці після закінчення карантину.

Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..

Ми пам’ятаємо!

Вічна пам’ять тим, хто загинув! Вічна шана тим, хто живий! from zolka2016

Навчання під час карантину

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Образи-символи п’єси-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки

Найвищим мистецьким здобутком Лесі Українки є п’єса-феєрія «Лісова пісня». Цей шедевр вона написала всього лише за три тижні у м. Кутаїсі, що на Кавказі. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства.

У листі до матері Леся Українка зазначала, що «Лісова пісня» з’явилася в результаті спогаду про дитинство, проведене на Волині, коли її навіки зачарував образ лісової русалки: «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними».

У драмі природа живе в символічних образах, які є дійовими особами п’єси. Та й тло, на якому відбуваються події, – ліс, озеро, кожне дерево – живе своїм життям, говорить, дихає, має свій характер і звичай.

Разом із героями-людьми — Лукашем, його матір’ю, дядьком Левом і Килиною — у драмі діють також казкові істоти, якими народна фантазія заселила ліси й води, поля й гори. Фантастичні персонажі п’єси мало чим відрізняються від людей, вони можуть бути навіть привабливими і добрими... 

Детальніше:                                                                           

Леся Українка «Лісова пісня»

https://coggle.it/diagram/WC_l1Anl8LgCX_Wm/t/леся-українка-лісова-пісня

Драма-феєрія «Лісова Пісня» — вершина творчості Лесі Українки

https://scribble.su/ukr-lit/ukr-lit-10-facolya/39.html

Зображення двох світів у драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки

https://ukr.school-essay.ru/zobrazhennya-dvox-svitiv-u-drami-feyeriyi-lisova-pisnya-lesi-ukrayinki/

Образи драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» - носії символів та ідей. Головна проблема твору

https://naurok.com.ua/urok-obrazi-drami-feeri-lisova-pisnya---nosi-simvoliv-ta-idey-golovna-problema-tvoru-39923.html

Аналіз поеми Лесі Українки «Лісова пісня»

https://onlyart.org.ua/analiz-virsha/analiz-poemy-lesi-ukrayinky-lisova-pi/

Аналіз поеми Лесі Українки «Лісова пісня»

https://ukrclassic.com.ua/katalog/u/ukrajinka-lesya/3393-analiz-lisova-pisnya-ukrajinka

Перевір себе:

Підготовка до ЗНО та ДПА з української літератури.

Тест № 15 - Література XX ст.

https://ukrlit.net/zno1/42.html