02.04.2020

Навчання під час карантину


Творчість Дмитра Павличка
Герой України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, поет, перекладач, літературознавець, народний депутат кількох скликань, дипломат Дмитро Павличко народився 28 вересня 1929 року в селі Стопчатів тодішнього Коломийського повіту. Закінчив філфак Львівського університету, працював у журналі «Жовтень», на кіностудії імені Довженка, секретарем Союзу письменників України та редактором журналу «Всесвіт».
Важко переоцінити значення особистості Дмитра Павличка. Його внесок в розвиток української літератури, культури, державотворення є надзвичайно вагомим.
Дмитро Павличко — один зі співавторів Акта проголошення незалежності України. Був головою комітету закордонних справ Верховної Ради, послом України в Словаччині та Польщі.
Активна політична діяльність та державна служба не стали завадою для творчості. Творчість його має дві сторони: Павличко водночас тонкий лірик, що вміє розтривожити, збентежити людські почуття. Він — поет-філософ, здатний зробити об’єктивний зріз часу, історії, підняти проблеми як суспільства, так і окремої особистості.
У доробку митця десятки томів оригінальної та перекладної поезії. Одна з останніх книжок — «Вірші з Майдану».
Дмитро Павличко - поет щедрого i своєрідного обдарування. Захоплений красою народної пiснi, змалку вихований у любовi до неï, Дмитро Павличко закономірно став поетом-пiснярем. Багато з його поезій стали популярними піснями - (“Два кольори”, “Лелеченьки” "Явiр i яворина", "Сибiряки", "Атака", "Пiсня про Украïну"та ін.). За мотивами його творів написана опера “Золоторогий олень” (О.Костина), “Реквієм” (Є.Станкович).
За сценаріями Д. Павличка поставлені кінофільми “Сон”, “Захар Беркут”.
Детальніше:
Д. Павличко. Громадянські та інтимні мотиви лірики
Абетковий покажчик творів Дмитра Павличка
Вірші Дмитра Павличка
Перевір себе:
Тест:    Д.Павличко. Творчість



01.04.2020

1 квітня - Міжнародний день сміху


1 квітня було і залишається одним з найвеселіших свят у календарі. Цей святковий день – чудовий привід, аби подарувати радість і посмішки своїм друзям та близьким. І навіть якщо в країні оголошено карантин, ніхто не скасовував День сміху. 
Сьогодні у вас буде ще один привід відволікти і себе, і своїх близьких від сірих буднів, які ви проводите вдома.
Познайомтесь з підбіркою гуморесок, фейлетонів, віршів, анекдотів, народних усмішок, афоризмів, пародій, які отримала бібліотека коледжу в форматі журналу «Перець. Весела республіка».
А для знайомства з книжками запрошуємо вас після карантину до бібліотеки коледжу.


29.03.2020

Навчання під час карантину

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Творчість В. Симоненка. «Лебеді материнства»

Поет "гніву і любові" Василь Андрійович Симоненко (1935-1963) народився у селі Біївці Лубенського району Полтавщини. Дитиною пережив лихоліття Другої світової, повоєнний голод і холод. Вчився на факультеті журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка. Під час навчання працював секретарем в університетській багатотиражці, був учасником літстудії. Тоді ж почав писати вірші. Після закінчення вишу – співробітник газет "Молодь Черкащини", "Черкаська правда", "Робітнича газета".
За свою небайдужість та активну громадянську позицію всюди зазнавав цькувань з боку владних партійних структур. У 1962 році Василь Симоненко разом із друзями віднайшов місця масових поховань жертв сталінських розстрілів на Лук’янівському та Васильківському цвинтарях, а також у Биківні, за що був жорстоко побитий кагебістами. Відтоді він заслаб, а невдовзі й помер – у 28 років.
І хоча доля відміряла Симоненку вкрай мало, він вважається одним із найяскравіших шістдесятників, адже його поезії – згустки високого гуманізму – були своєрідною предтечею усього руху опору 1960-1970-х років. Видання творів поета було заборонене протягом п’ятнадцяти років. Лише в 1981, з інквізиторським редагуванням вийшли його "Лебеді материнства". Але його поетичні шедеври – "Ти знаєш, що ти людина...", "Де зараз ви, кати мого народу?...", "Україні", "О земле з переораним чолом..." ходили у самвидаві, їх вчили і знали напам’ять.


Докладніше:
Василь Симоненко. Біографія
Симоненко Василь. Повні тексти творів
 «Лебеді материнства» – аналіз твору, критика
В.Симоненко. "Лебеді материнства"
«Лебедi материнства» - ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО | Поезія - ЖИВІ ГОЛОСИ

28.03.2020

Навчання під час карантину


УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Українська література в другій половині ХХ – початку ХХІ ст.. Поети-шістдесятники


Було нам важко і було нам зле.
Але нам не було негідно.
Ліна Костенко

Кожні десять років у літературі, мистецтві, світогляді творчої особистості відбуваються кардинальні зміни.
1953 року пішов із життя Й. В. Сталін, невдовзі країну очолив М. С. Хрущов, з іменем якого пов’язують період, який в історії дістав назву «відлига». Політичні й національні процеси в роки «відлиги» не лише розвінчували «культ особи», але й сприяли розвиткові різних сфер науки й культури. У багатьох діячів культури утверджувалося почуття свободи творчості, прагнення розширити коло мистецьких прийомів, ознайомити широку гро­мадськість з доробком талановитих майстрів, знищених сталін­ським режимом, звернутися до духовної спадщини народу.
На теренах УРСР була сформована молода генерація митців — шістдесятників, які прагнули утвердити національні ідеали, різноманітні свободи й людську гідність. Оскільки нове покоління творчої інтелігенції заявило про себе в 60-ті роки, то їх і назвали «шістдесятниками».
Хвиля творчої свободи, що ширилася Україною дедалі більше, подарувала плеяду митців, чиї імена стали гордістю нації. До когорти цих майстрів слова належали М. С. Вінграновський, Є. П. Гуцало, І. Ф. Драч, Л. В. Костенко, Б. А. Нечерда, Б. І. Олійник, В. А. Симоненко, В. С. Стус, В. О. Шевчук та багато інших.
Шістдесятники уникали будь-якої фальші у словах, героєм їхніх творів була людина, що сміливо говорила про болі народу, про несправедливість і людську гідність. Це були «…художники, які хотіли малювати, але не тільки портрети Леніна; поети, які мали бажання писати вірші, але не лише про Сталіна і мир; учені, які прагнули вести дослідження, а не просто виконувати те, що їм наказували «згори». Вони були «тілами у пошуках душ». (Валентин  Мороз).
Детальніше:
«Українська література в другій половині XX - початку XXI ст. Вступ. Поети-шістдесятники» (Лекція)
«Народжені відлигою…» Українська література другої половини XX – початку XXI ст. (Лекція)
Українська література: Підручник для 11 кл. загальноосвітніх навч. закладів/ За заг. ред. Г.Ф.Семенюка. – К.: Освіта, 2010. –  с. 232-239.
Відеолекція «Жанрово-стильове розмаїття української літератури ХХІ ст.»
ПЕРЕВІР СЕБЕ

25.03.2020

Студенти коледжу розповіли порталу AlexCity про свій комікс «Шлях А-16»

Навчання під час карантину


УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Життя і творчість Лесі Українки
Леся Українка — без перебільшення, одна із найвизначніших постатей в історії української літератури. Її ставлять в один ряд із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Довкола життя видатної письменниці завжди було багато міфів. Та й не безпідставно — цьому сприяли складні стосунки з матір’ю, життєві перипетії, трагічне кохання і хвороби, які супроводжували тендітну Лесю Українку чи не все життя.


Читайте онлайн:
Семенюк Г.Ф. Українська література. 10-й клас



Екранізація 
«Іду до тебе...»   художній фільм 1971 року, присвячений 100-річчю з дня народження української поетеси. Кінооповідання про чотири роки її життя: 1897—1901.
Головний мотив фільму — трагічне кохання Лесі Українки до Сергія Мержинського. Фільм про подорож поетеси до свого коханого, у дослівному та метафоричному сенсі водночас. Після смерті С.Мержинського Леся написала поему «Одержима», що стала відображенням сили духу поетеси. Але не тільки любовна лірика є у цьому фільмі. Він нагадує нам про любов поетеси до України, до рідної мови, що за словами Лесі є «душею народу».  Фільм складається з мозаїки спогадів, настроїв, уривчастих епізодів, які сплітаючись створюють чисту ліричну мініатюру.

Документальний фільм «Історія кохання Лесі Українки до Сергія Мержинського» (ГРА ДОЛІ)

Леся Українка. Віртуальна виставка-портрет