Минають роки, відлітаючи у вічність... Все далі і далі відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від гітлерівської агресії.  Ніхто не забутий, і ніщо не забуте!..

Ніхто не забутий... На попіл ніхто не згорів!
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть...
І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,
Допоти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

Саме такими словами розпочали літературно - музичну композицію «Пам'ять про них збережуть обеліски», присвячену 70-річчю Перемоги, ведучі Світлана Ричко і Віталіна Марусанич, студентки ІІ бібліотечного курсу. З хвилюванням переглянули присутні  відео–зустріч з ветераном Великої Вітчизняної війни Нікітенко Григорієм Феодосійовичем. Адже ми всі у довічному боргу  перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до сьогоднішніх днів. Не стираються в їхній пам’яті спогади про загиблих героїв за волю і свободу свого народу. Вони, як і наші сучасники, віддано люблять свою Вітчизну і бажають миру своїй землі.

Закінчилася година життєстверджуючими рядками вірша:

Мир – це потоки весняні сині.

Мир – це дружній танок при гостині.

Мир – це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!