Минають роки, відлітаючи у вічність... Все далі і далі
відходять від нас грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає
пам’ять про тих, хто ціною власного життя захистив нашу країну від
гітлерівської агресії. Ніхто не забутий,
і ніщо не забуте!..
Ніхто не забутий... На попіл ніхто не згорів!Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть...
І доки є пам’ять в людей і серця в матерів,
Допоти й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
Саме такими словами розпочали літературно - музичну композицію «Пам'ять про них
збережуть обеліски», присвячену 70-річчю Перемоги, ведучі Світлана Ричко і Віталіна
Марусанич, студентки ІІ бібліотечного курсу. З хвилюванням переглянули присутні
відео–зустріч з ветераном Великої
Вітчизняної війни Нікітенко Григорієм Феодосійовичем. Адже ми всі у довічному боргу перед тими ветеранами
війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до сьогоднішніх днів.
Не стираються в їхній пам’яті спогади про загиблих героїв за волю і свободу
свого народу. Вони, як і наші сучасники, віддано люблять свою Вітчизну і
бажають миру своїй землі.
Закінчилася година життєстверджуючими рядками вірша:
Мир – це потоки весняні сині.
Мир – це дружній танок при гостині.
Мир – це все, що у світі найкраще,
Не забувайте цього нізащо!
